Документ без названия
30 км від чорнобиля. Глухівські рятувальнии з колегами з Шостки та Конотопа 30 км від чорнобиля. Глухівські рятувальнии з колегами з Шостки та Конотопа

«Палаючі дерева падали прямо перед машиною»

Автор  Воскресенье, 10 мая 2020

Пожежники з Глухова майже місяць допомагали рятувати Чорнобильську зону відчуження від вогню

  4 квітня в Чорнобильській зоні почалася масштабна пожежа. Вогонь охопив великі території лісових масивів, а далі – села, міста. Через погану доступність, суху погоду і постійне виникнення нових вогнищ, місцевим пожежникам не вдавалося одразу побороти загоряння. Уже через кілька днів ділянки тління, які, здавалось би, пригасили, роздувало вітром, і полум’я відновлювалося.
  На допомогу були кинуті сили з усієї країни. У зону надзвичайної ситуації направили і рятувальників з ДПРЧ-19 м. Глухів. Перші 5 чоловік на автомобілі МАЗ, який отримали тільки пів року тому, відправились у небезпечне відрядження 6 квітня. Від Сумської області разом з глухівчанами поїхали і рятувальники з Шостки та Конотопа.
  Їм випала робота ліквідовувати загоряння, які докотились до Житомирщини. Земляки працювали в районах, куди вже поширилась пожежа із зони відчуження. Зокрема, займались осередками у лісових масивах. Відпрацювавши декілька днів, цей караул повернувся у Глухів, а на їх місце поїхали нові зміни. До 30 квітня таким вахтовим методом там побували чи не всі місцеві пожежники. І поки одні викладали пости в соцмережах про невимовно нудне життя на карантині, наші земляки були в епіцентрі велетенської пожежі.
  Глухівські рятувальники переміщались у нові й нові місця, в залежності від розповсюдження пожеж. Вони дібрались до Прип’яті, Чорнобиля та навколишніх пунктів.
  Як розповідає журналісту начальник ДПРЧ-19 Роман Соборов, який пробув там 4 дні, нашим рятувальникам доводилось виконувати різні завдання. У нічний час доби пильнували кордон з Білоруссю, щоб вогонь не перекинувся на бік сусідньої держави. Удень кожен підрозділ відбивав вогонь у зазначеному квадраті. Ліс був дуже густий, тому, крім гасіння, разом з лісовою охороною доводилось робити прочистки. Попереду йшла машина розгородження на базі танка, вона прибирала дерен, гілля. Коли вогонь підбирався близько, то пожежники мали приборкати його, щоб не перекинувся на машину.
  Рятувальники не знаходились постійно в одному місці, їм доводилось курсувати. Якщо вогонь загасили, то переїздили в інший радіус. І так зранку до ночі.
  – Про сон ми тільки мріяли, бо на нього випадало лише по 2 години на добу, часто просто падали, де стояли, – розповідає Р. Соборов.
  Бачачи в Інтернеті ролики про масштаби пожеж у Чорнобильській зоні, небезпеку, яка панувала навкруги, ми не змогли не запитати: чи були якісь критичні ситуації? За словами земляків, мали не один момент, коли через великі пориви вітру ледь встигали вибратися з вогню.
  – Палаючі дерева падали перед машиною. Зупинились приборкати полум’я, вітер був дуже сильний. У якийсь момент не помітили, як нас оточив вогонь, обійшовши з двох сторін. Слава Богу, вибрались благополучно. Усі живі, – коментує Р. Соборов.
  Часто у важких ситуаціях глухівчанам допомагав їх сучасний МАЗ, який пристосований до пересування важкодоступними місцями.
  Остання бригада повернулась додому 30 квітня. Перед виїздом із зони всіх перевіряли на радіацію. Сказали, що показники в нормі. Глобальне розповсюдження вогню в зоні відчуження і на навколишніх територіях приборкали, сьогодні там залишились працювати місцеві рятувальники.

Ольга Медвідь, НЕДЕЛЯ

Прочитано 483 раз

  • Популярные
    новости


  • Последние
    новости

covi8 300x228