Сайт газеты

Пятница, 16 марта 2018 11:05

Умер знаменитый глуховчанин

Автор:  Оксана Коваленко

На 91 году жизни ушел из жизни фронтовик Виктор Ронин, который в свое время вел уникальную поисковую работу. Именно он пролил свет на страшный бой под Глуховом осенью 1941 года

  Виктор Ронин в составе 111 Александрийской ордена Богдана Хмельницкого стрелковой дивизии, будучи рядовым 223 отдельного батальона связи, участвовал в Ясско-Кишиневской операции, освобождал Польшу, Румынию и Чехословакию, форсировал Вислу и Одер. В самом конце войны его тяжело ранили. Чудом остался в живых, поскольку раненных в живот по негласному распоряжению даже не должны были подбирать на поле боя. Вернулся домой фронтовик в 19 лет. В Глухове Виктор Ронин был известным человеком, он долго работал в военкомате, собрал огромный архив переписки, документов, связанных с периодом Второй мировой войны. Сотрудничал с краеведческим музеем, поисковым отрядом, поддерживал связь с газетами. Похоронили ветерана 16 марта на Новогребельском кладбище, рядом с женой, которая умерла несколько месяцев назад.

  Подробнее о жизне Виктора Ронина читайте здесь


ОСТАННІЙ

Настане день скорботи світової –
І попливе у лодії труни
За вічний круг і пруг Останній Воїн
Великої, Священної війни.

Душа солдата в потойсвітнім краї
Повільно рушить на суворий звіт,
І від осколків давніх перед раєм
Дуга безпеки заячить у світ.

І сам Петро, зачудування повен
З небаченої досі дивини,
У Всеблагого запитає: Хто він?
І Бог відкаже: – Се – Останній Воїн
Великої, Священної війни.

Ти відчини Йому ворота, Петре,
І грішного – до раю запроси:
Він на землі зазнав такого пекла,
Що Я Його простив на всі часи!

… Останній залп прониже тишу гостро.
І в щемну мить, як сироти в сльоту,
Таку печаль відчують час і простір,
Що навіть кутий з каменю Апостол
Ледь стримає за вією сльозу.

  Цей вірш Бориса Олійника п’ять років тому переписав з газети ветеран війни Віктор Ронін. Він просто приніс його мені, як часто останнім часом передавав якісь листи, документи. Він нічого не говорив, але думаю, що Віктор Михайлович відчував себе тим останнім солдатом, якого рано чи пізно похоронять, за яким віддадуть почесті. Дійсно, учасників бойових дій Другої світової війни вже одиниці. Віктор Михайлович Ронін прожив велике життя, був достойною людиною. В його особі ми прощаємось насправді з цілим поколінням. Вічна пам'ять всім солдатам.

Юрій Коваленко, пошуковий загін «Обеліск»


Прочитано 258 раз Последнее изменение Среда, 21 марта 2018 10:21

Внешние ссылки предоставляются исключительно для справочных целей. Редакция газеты "Неделя" не несет ответственность за содержание внешних интернет-сайтов. Редакция может публиковать статьи в порядке обсуждения, не разделяя точку зрения автора. Использование в любой форме материалов, опубликованных в газете и на сайте, — с согласия редакции. Ссылка на газету при этом обязательна.

Top Desktop version