Сайт газеты

Среда, 06 июня 2018 09:44

Голосують за зміни

Автор 

У Глухові Прогресивні освітяни України думали, як «старим» вчителям працювати у новій українській школі

  Чи усі педагоги так одноголосно готові до змін? У ЗОШ №2 пройшла регіональна освітня (не)конференція EdCamp, темою обговорення якої стала «Нова українська школа». Неофіційний формат заходу дав можливість вчителям висловлювати свої думки, побоювання та критичні погляди на реформу від Міністерства освіти. 170 найкреативніших освітян, 28 спікерів з Києва, Харкова, Одеси, Львова, Сум та області шукали відповіді на питання, чи можна вчити по-новому і як це робити. Серед гостей були працівники Українського дитячого центру «Молода гвардія», НВК «Щастя» м. Київ, Університету менеджменту освіти, «Вікімедіа України», Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та ін. Нагадаємо, що особливістю формату EdCamp є те, що одночасно у різних кабінетах проходять кілька сесій експертів. Можна вільно переходити з однієї локації на іншу, що дуже зручно, адже лише побувши на лекції, ти можеш зрозуміти, чи цікава ця інформація.
  EdCamp, що проходить за сприяння Міністерства освіти, у Глухові уже вдруге, і вдруге – у ЗОШ №2. Адміністрація закладу проводить його без жодної копійки з міського бюджету. На відміну від минулого року, коли через політичні ігрища міської влади директор Алла Рябуха фактично перебувала у процесі звільнення, а місцевим освітянам рекомендували проігнорувати захід, цьогоріч (не)конференція пройшла з успіхом. Більше 50 вчителів з міста та району долучилися до компетентних виступів колег, також завітала заступник міського голови Маріанна Васильєва та начальник відділу освіти Людмила Васянович.

ЩО НОВОГО У НОВІЙ ШКОЛІ?

  Ми не лишилися осторонь такої важливої події та теж побували на кількох сесіях провідних педагогів-новаторів, аби зрозуміти, що чекає на наших дітей з 1 вересня та чи готові до цього педагоги. Як розповіли експерти (не)конференції, поки активно реформується лише початкова ланка. Вчителі упродовж цілого року відвідували курси, проходили онлайн-навчання. Тільки після цього вони зможуть викладати у перших класах НУШ. Зміни у старшій ланці будуть проходити поступово, здебільшого стосуватимуться тих учнів, що підуть до школи лише з наступного року.
  Так, за новим Законом про освіту, заклади самі можуть визначити системи оцінювання, але у кінці семестру вони все одно мають виставити оцінки за 12-бальною. Будуть скасовані дзвінки на уроки, а нові одномісні парти стоятимуть кругом або буквою «П», а не в три ряди, як було ще з радянських часів. Кабінети мають наповнити мультимедійними дошками, обладнанням та приладами для практичних занять. Предмети будуть інтегрованими, тобто об’єднуватимуться навколо цікавих для дитини тем і проблем. Багато занять відбуватимуться в ігровій формі.
  Ми мали змогу задати хвилюючі питання методистові з української мови та літератури Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Любові Шерстюк, яка теж була спікером.
  – Пані Любове, розкажіть, чим же Нова школа буде відрізнятися від старої?
  – Найголовніше питання, яке дитина повинна поставити на уроці, – для чого мені це потрібно буде у майбутньому, а вчитель має доступно це пояснити. У цьому суть нової освіти. Для того, щоб навчати по-новому сучасних дітей інформаційної епохи, вчитель повинен стати теж новим. Потрібно взяти усі позитивні традиції та напрацювання, переформатувати їх, удосконалити та використовувати надалі. У нас виходить так, що більшість учителів ХХ сторіччя навчають дітей ХХІ за методиками ХIХ. Тому Міністерство взялося вирішувати цю проблему: форматує програми, видає підручники, проводить різні нестандартні (не)конференції такого формату, як EdCamp для педагогів.
  – Чи готові вчителі до змін, адже не секрет, що не усі схвалюють реформу?
  – На жаль, як стверджують світові дослідники, лише 8% є вмотивованих вчителів, які прагнуть до змін. Залишатися в тому ж образі педагога ХХ сторіччя не можна. Педагоги мають зрозуміти, як працювати з дітьми сучасного покоління, адже у них уже розвинене кліпове мислення (коли дитина прогортує матеріал, читаючи заголовки, як в Інтернеті), вони активні користувачі мереж, вони – інші. Навіщо їм вчитель, якщо учні можуть відкрити «Google», знайти мільйон посилань на Івана Франка, прочитати те, що вчитель і не знає. Сьогодні нова місія – організувати на саморозвиток та самонавчання. Потрібно використовувати «перевернуте» навчання, коли вдома діти знайомляться з теорією, а на уроках тільки займаються практикою. Тобто дати не знання, а напрацювати компетентності: шукати інформацію, вирішувати проблеми, критично мислити й ефективно комунікувати одне з одним.
  – Але тоді, чи вистачить знань у майбутніх одинадцятикласників для здачі ЗНО?
  – Відповідно поступово будуть перелаштовуватися питання на ЗНО. Раніше воно було дійсно орієнтоване на суму знань, тепер же поступово змінює формат та опиратиметься на компетентність учня. Наприклад, якщо взяти українську мову, то замість переказу вводиться написання есе, в якому дитина зможе висловити свою думку, а не просто механічно переказати чужий текст.
  – У класній кімнаті мають бути різні зони, серед них – куточок усамітнення. Крім того, учням дозволяється ходити по класу під час заняття, пити, вільно розмовляти, потрібно часто мінятися групами, чи не призведе це до хаосу на уроці та повної розхлябаності?
  – Це називається здоров‘язбережувальні технології. Не може дитина навіть 9-10 класу висидіти нерухомо 45 хвилин. Треба такі види діяльності запроваджувати на уроці, щоб вона рухалася. Тому завдання вчителя початкових класів – зробити урок грою, але, звичайно, у якихось межах. Одна справа, якщо дитина усамітниться на кілька хвилин, а потім продовжить навчання, інша – якщо це їй сподобається. Вчителю потрібно так будувати процес, щоб школяреві не хотілося бути окремо. Зрозуміло, зміни торкнуться не лише навчальної частини. Вчителі розвиватимуть різні грані особистості дитини. Наприклад, свободу і незалежність. Учні зможуть сперечатися з учителем, висловлювати свою думку, і їх за це не сваритимуть.
  – Цього навчального року 100 шкіл у різних регіонах України в рамках експерименту запровадили пілотний проект НУШ. Як він себе показав у Сумській області?
  – Можу лише сказати за ті школи, з учителями яких сама спілкуюся. «Інтелект України» – це суперовий проект, дітям дуже подобається, для них урок – це гра, це дія, це партнерські стосунки. Навіть на уроках української мови та літератури ми малюємо, співаємо, задіюються усі види мистецтва в гармонії з педагогікою. Дитина отримує різнобічні знання.

  На завершальній особливій сесії про НУШ від команди EdCamp, представники провели опитування. Практично усі присутні вчителі одноголосно погодилися, що зміни потрібні. Однак, коли дійшла черга до конкретних запитань, виявилося, що не усі схильні до кінця слідувати цим змінам. Наприклад, лише кілька чоловік із багатолюдного залу готові до сертифікації вчителів, що вводить МОН, думки розділилися і з приводу інтегрованих курсів (об’єднання кількох предметів) у старшій школі. Для педагогів це може призвести до скорочення годин, та й перекваліфікації. Частково учителі сумніваються і в тому, що правильно впроваджувати реформу такими швидкими темпами, не врегулювавши усі питання. Зокрема, як самі стверджують, не усі педагоги встигли стати «новими». Однак усі погодилися, що час диктує свої правила і зміни варто починати з себе.
  Для гостей організували екскурсії на вибір: поїздка містом, НЗ «Глухів» та краєзнавчий музей, де свою колекцію дзвіночків презентувала та поспілкувалася з освітянами Ірина Колтакова.

Аліна Степанова, НЕДЕЛЯ

Прочитано 381 раз

Внешние ссылки предоставляются исключительно для справочных целей. Редакция газеты "Неделя" не несет ответственность за содержание внешних интернет-сайтов. Редакция может публиковать статьи в порядке обсуждения, не разделяя точку зрения автора. Использование в любой форме материалов, опубликованных в газете и на сайте, — с согласия редакции. Ссылка на газету при этом обязательна.

Top Desktop version